Developed in conjunction with Joomla extensions.

Державний архів Тернопільської області
Ukrainian English Polish Russian

"Правознавець світового рівня" (до 150-річчя від дня народження академіка Станіслава Дністрянського)

Станіслав Дністрянський Страница 01

  До 150-річчя від дня народження академіка Станіслава Дністрянського презентуємоонлайн виставку ""Правознавець світового рівня" (до 150-річчя від дня народження академіка Станіслава Дністрянського)".

В історії української правничої науки та суспільно-політичної думки Станіслав Дністрянський займає чільне місце. Доктор права, професор Львівського та Українського Вільного університетів, академік, автор вартісних наукових праць з різних галузей права, творець власної політичної концепції Української держави – такі основні характеристики його як правознавця європейського рівня. 

        Народився С.Дністрянський 13 листопада 1870 року в Тернополі в сім’ї доктора філософії, професора гімназії, котрий наступного року став директором учительської семінарії в місті. Через два дні хрещений подвійним іменем Станіслав-Северин. Його батько Северин Васильович Дністрянський (1839-1899). Мати Владислава походила з польської родини Вишневських. Спочатку Станіслав навчався у школі вправ учительської семінарії, а потім – в гімназії рідного міста.

Здобувши гімназійну освіту в 1888 році, Станіслав поступив на правничий факультет Львівського університету, а  вже наступного року продовжив навчання у Віденському університеті. Тоді ж Дністрянські переїхали у Львів. Правничі студії в столиці тодішньої Австро - Угорщини С. Дністрянський завершив здобуттям трьох докторських дипломів: у листопаді 1893 р. став доктором австрійського цивільного права, в липні 1894 р. – доктором політичного права, а в грудні 1894 р. – доктором права. Маючи таку блискучу освіту, він упродовж 1895-1896 рр. ще вдосконалював свій правничий фах в університетах Берліна і Лейпцига (Німеччина).

Після закінчення вищих студій повернувся у Львів. Упродовж 1898- 1914 і 1915-1918 роках викладав у Львівському університеті: спочатку як доцент, від 1901 року – надзвичайний, а від 1907 року – звичайний професор цивільного права. Читав курс австрійського права, деякий час завідував кафедрою цивільного права.

Паралельно веде активну громадсько-політичну діяльність – очолює правничу комісію НТШ у Львові, ініціює створення Товариства україно-руських правників (1909), виступає співорганізатором З’їзду українських правників у Львові (1914).

У 1907 і 1911 роках його було обрано депутатом до Віденського парламенту. 

З 1919 року перебував в еміграції. Був одним із засновників Українського вільного університету в Празі, першим деканом факультету права і політичних наук (1921), ректором (1921—1922) і проректором (1923, 1933—1935) цього навчального закладу. Водночас працював у Німецькому університеті у Празі (1929—1933) та празькій Вільній школі політичних наук (1928—1930).

Читав курси цивільного та міжнародного права, видав підручник для студентів «Загальна наука права і політики» (1923). 

Одночасно впродовж 1929-1933 років працював професором Німецького університету в Празі.

У празький період свого життя С. Дністрянський продовжував плідно працювати як правознавець. Про це свідчать передусім його надруковані праці: «Нова держава» (1923), «Ґенеза та основи права» (1923), «Провідні думки історії і теорії міжнародного приватного права» (1923), «Культура, цивілізація і право» (1927).

У 1927 році заочно обраний дійсним членом Всеукраїнської академії наук по кафедрі цивільного права і політики, але не зміг переїхати в Київ для реальної праці в Академії через труднощі з відповідним дозволом від польської влади. У 1932 році після виходу з польського громадянства дістав чехословацьке громадянство, проте тепер переїзду завадила репресивна політика радянської влади щодо української інтелігенції. У 1933 році після перенесення двох інфарктів відмовився від викладацької праці та активної громадської діяльності і переселився до Ужгорода, де збирався зайнятися адвокатською практикою і дослідженням звичаєвого права Закарпатської України. Помер Станіслав Дністрянський в Ужгороді 5 травня 1935 року.

Академік Станіслав Дністрянський залишив по собі велику наукову спадщину, насамперед, у галузі цивільного та міжнародного приватного права. Чималу частину в науковій спадщині вченого становлять дослідження в галузі теорії та філософії права, а також державного та конституційного права. Доробок вченого містить 50 монографічних досліджень, більш ніж сотню наукових статей різними мовами: українською, польською, німецькою, чеською і французькою, значними також є розробки основи політології.

Головним науковим здобутком вченого в цей час стала розробка власної політичної концепції Української держави. Над цією концепцією він почав працювати в останній період Першої світової війни, продовжував її розробляти в час ЗУНР і боротьби за її міжнародне визнання. 

У грудні 1918 року після проголошення Західноукраїнської Народної Республіки Станіслав Дністрянський брав активну участь в державотворчих процессах. 1920 року написав проект конституції для ЗУНР. Він розробив основи правової держави, зокрема правління республіки, заклав основи української політології.

Головний  спеціаліст                                                  Оксана  Ковальчук