Developed in conjunction with Joomla extensions.

Державний архів Тернопільської області
Ukrainian English Polish Russian

«В безсмертних образах вона, з їх щастям, долею, журбою…»

IMG 20210429 151116      Серед сузір’я видатних українських акторів і співаків кінця XIX-початку XX ст. яскравою постаттю була Катерина Рубчакова

     Народилася Косак Катерина Андріївна 29 квітня 1881 року в м. Чорткові. Батько Катерини – Андрій Коссак був відомим хоровим диригентом. Шестеро дітей, що їх мали Андрій та Розалія Коссаки, згодом стали знаними акторами, музикантами, співаками. Серед них Михайло Коссак – відомий диригент, композитор, новатор у галузі музично-драматичного театру; Володимир Коссак – актор трупи «Руської бесіди»; Василь Коссак – оперний співак, драматичний актор, режисер і театральний діяч Галичини; Марія Костів-Коссаківна – українська артистка і співачка; Антоніна Дякова – українська актриса. Артистична доля родової династії Коссаків була тісно пов’язана з Українським театром товариства «Руська бесіда»

У 1896 році Катерина Коссаківна вперше вийшла на сцену театру «Руська бесіда». Її сценічні кроки шліфувалися під художнім керівництвом режисерів Степана Яновича (батька Леся Курбаса) і Костя Підвисоцького. Обидва вони свого часу стажувалися в Наддніпрянських трупах Марка Кропивницького, були однодумцями Івана Франка. За перший рік праці Катерини Коссаківної в сезоні 1896-1897 pоків театр показав 213 вистав, гастролюючи в 13 містах Галичини.

IMG 20210429 151219

У травні 1898 року вона дебютувала в партії Оксани в опері «Запорожець за Дунаєм» Семена Гулака-Артемовського. Це був справжній тріумф молодої співачки за участю відомих співаків Івана Григоровича, Філомени Лопатинської та Івана Рубчака.

28 січня 1899 року в містечку Рогатині Катерина Коссаківна одружилася з співаком, актором Іваном Рубчаком. Навчалася в музично-драматичній студії при театрі, слухала лекції Йосипа Стадника з історії світового театру, мистецтва актора, дикції тощо. У 1901-1902 pоках навчалася у відомого педагога Софії Козловської, колишньої учениці італійського професора Фаусти Креспі, у якої навчалася й Соломія Крушельницька.

Важливим етапом розвитку сценічної майстерності К. Рубчакової була її співпраця з режисером Миколою Садовським у 1905-1906 роках. У травні 1905 року М. Садовський прийняв у Тернополі театр товариства «Руська бесіда», став його директором і режисером.

Катерина Рубчакова співала в сорока головних партіях в операх і оперетах: Оксану в «Різдвяній ночі» і Наталку в «Наталці Полтавці» Лисенка, Катерину і Гальку в однойменних операх Аркаса і Монюшка, Маженку в «Проданій нареченій» Сметани, Марґариту у «Фаусті» Ґуно, Євдоксію в «Дочці кардинала» Галеві, Мікаеллу в «Кармен» Бізе, Сантуццу в «Сільській честі» Масканьї, Баттерфляй у «Чіо-Чіо-сан» Пуччіні, три жіночі партії: Олімпію, Антонію, Джульєту в «Казках Гофмана» Оффенбаха. Співала Рубчакова в операх галицьких композиторів: «Роксолана» Дениса Січинського, «Еней на мандрівці» Ярослава Лопатинського, «Підгоряни» Михайла Вербицького. Граціозною і темпераментною була в партіях: Арсени і Саффі в «Циганському бароні» Штрауса, Марусі, Оксани і Цвіркунки в «Чорноморцях» Лисенка, Еврідіки в «Орфеї в пеклі» Оффенбаха, Зоріки і Арсени в «Циганському коханні» і «Єві» Легара та інших.

IMG 20210429 151354

Талант і майстерність актриси зростали, збагачувались. Надзвичайно плідною частиною творчого життя Катерини Рубчакової був період її співпраці з Лесем Курбасом.

У 1913 році в містах Галичини і Поділля, на честь 40-річчя літературної й громадської діяльності Івана Франка, ставили виставу «Украдене щастя». Виконавцями головних ролей були Катерина Рубчакова, Василь Юрчак і Лесь Курбас. Постановка стала справжнім успіхом. На одній із вистав був присутній сам автор. На знак вдячності за прекрасне виконання він подарував К. Рубчаковій книжку казок «Коли ще звірі говорили» з дарчим написом: «Великій артистці Катерині Рубчаковій на довгий спомин – Ів. Франко, 1913 p.».

Величезний пласт у виконавській творчості К. Рубчакової займала українська народна пісня. Співачка знала безліч пісень, які виконувала на різних концертах, ювілейних вечорах, урочистостях, культурно-громадських заходах. К. Рубчакова була не лише великою оперною співачкою, а й обдарованою драматичною актрисою.

У 1909-1910 рр. пісні «Дощик, дощик», «Гей, Наталко, не дрочися», «Плавай, плавай лебедонько», «Очерет лугом іде», «Ой, Потане, джигуне», «Там,на горі, крута вежа» у виконанні артистки записані на платівки.

Під час першої світової війни у 1917-1918 рр. Катерина Рубчакова очолювала Театр «Української бесіди», у 1919 р. – артистка Нового львівського театру на Підкарпатті і Поділлі.

Новий Львiвський театр був створений 28 березня 1919 року - в самий розпал боротьби за незалежність Української Народної Республіки (УНР). У квiтнi-червнi 1919 р. театр ставив вистави у містах Галичини, з липня на запрошення i за підтримки Міністерства преси та інформації УНР почав гастрольну поїздку по Поділлю. Спочатку цілий місяць гастролі проходили у Кам’янцi-Подiльському, в залі Пушкінського дому, в літньому театрі. У складі групи блискуче виступали Катерина Рубчакова та її чоловік Іван Рубчак. Згодом у місто над Смотричем прибула i їхня донька, 16-рiчна Ольга Рубчакiвна. Майбутня заслужена артистка України, одна з фундаторів сучасного Київського театру iм. I.Франка, робила свої перші кроки в освоєнні акторського ремесла на підмостках саме цього театру.

IMG 20210429 151559

 У Проскурові «новольвiвцi» гастролювали майже два місяці. Вистави розпочалися з 9 серпня i проходили в міському театрі. У виснаженому громадянською війною мiстi театр став справжнім осередком добра i миру. В окремі дні відбувалися благодійні вистави для козаків армії УНР та найбідніших верств населення, працював невеликий читальний зал, влаштовувалися зустрічі з акторами. На самих виставах постійно були аншлаги. Проскурiвчани палко вітали артистів i чекали на приїзд Катерини Рубчакової. І ось вересень 1919 року. Зал міського театру щоразу переповнений. У головній ролі Катерина Рубчакова. На сцені з аншлагом пройшли вистави «Безталанна» Івана Карпенка-Карого, «Дай серцю волю, заведе в неволю» Марка Кропивницького, «Жидівка-вихристка» Івана Тогобочного.

У Проскурові Рубчакова захворіла. Довелося попрощатися з чоловіком, донькою, друзями. Театр 30 вересня відбув у Вінницю, а Катерина поїхала у Зiнькiвцi, до давніх знайомих. Там 22 листопада 1919 року талановита актриса пішла з життя.

 Могилу Катерини Рубчакової у Зiнькiвцях упорядкував i доглядав її брат Михайло Коссак, який у 1920-30-х роках працював у Кам’янцi-Подiльському. У зв’язку з лiквiдацiєю кладовища в передмiстi Кам’янця, в 1958 роцi стараннями Ольги Рубчакiвни-Юри, дочки Катерини Рубчакової,  прах великої актриси перепоховано в Тернополi.

Талант Катерини Рубчакової високо цінили Амвросій Бучма, Лесь Курбас, Микола Садовський, Гнат Юра, Мар’ян Крушельницький, Степан Чарнецький, Йосип Стадник.

Творчість К.Рубчакової охоплює 71 драматичну роль, 13 оперних партій, 21 роль в оперетах. Як видатна актриса театру початку ХХ століття, Катерина Рубчакова була визнана не лише в Україні, а й в усьому свiтi. Так, у 1981-1982 роках ЮНЕСКО до календаря ювілейних дат міжнародного значення внесло дату сотої річниці з дня народження К.Рубчакової. З нагоди 110-ї річниці від дня народження артистки в її рідному місті Чорткові у 1991 р. було відкрито пам’ятник-погруддя, а районний Будинок культури перейменовано у Народний дім імені Катерини Рубчакової.

У 2015 році до 100-ліття Тернопільських театральних вечорів з ініціативи історика та краєзнавця Сергія Ткачова при підтримці ГО «Міщанське братство» на Микулинецькому цвинтарі Тернополя встановлено пам’ятник на могилах актрис Катерини Рубчакової та Теодозії Бенцалевої.

IMG 20210429 151708

У державному архіві Тернопільської області до 140-річчя від дня народження української драматичної актриси та оперної співачки Катерини Рубчакової  підготовлено документальну виставку.

Основу виставки складають документи із Колекції матеріалів про життя та діяльність артистки Рубчакової К.А. та документи особового фонду дослідника життя та творчості артистки, педагога, мистецтвознавця, громадського діяча Петра Костьовича Медведика.

На виставці експонується метрична книга із записами про народження Катерини Косак 29 квітня 1881 року, її сестер Марії (17 травня 1876 року), Антоніни (21 жовтня 1878 року), братів Василя (11 лютого 1886 року) та Володимира (06 квітня 1893 року), а також метричний запис про народження 06 травня 1905 року дочки Катерини та Івана Рубчаків – Надії-Наталії.

Серед експонатів – фотокопії з фондів ЦДІАЛ листа-заяви К. Рубчакової до відділу товариства «Руська  бесіда» про надання допомоги для покращення здоров’я  (1907 р.), рецензії академіка АН УРСР Філарета Михайловича Колесси на вистави Львівського театру з участю Катерини Рубчакової (1913 р.), листа К. Рубчакової до артиста А. Нижанківського (1915 р.).

Цікавими для поціновувачів таланту Катерини Рубчакової буде сценічний репертуар Катерини Рубчакової, який підготував Петро Медведик, світлини актриси у ролях та останнє фото акторки в ролі Сари у виставі Івана Тогобочного «Жидівка-вихрестка» (Проскурів, 1919 р.).

IMG 20210429 151423

 

Про життя та творчість актриси розповідають спогади про Катерину Рубчакову Степана Чарнецького, опубліковані у праці «Нарис історії українського театру в Галичині», Йосипа Гірняка «До сторіччя з дня народження Катерини Рубчакової», опубліковані у журналі «Сучасність», та  спогади народного артиста СРСР Мар’яна Крушельницького, дочки Катерини Рубчакової Ольги Рубчаківни-Юри. Представлені світлини з ювілейного вечора до 100-річчя від дня народження К. Рубчакової, що відбувся у квітні 1981 р. в Тернополі, на якому виступили театрознавець, фольклорист Петро Костьович Медведик, народний артист України Федір Стригун, заслужені артисти УРСР В’ячеслав Хім’як, Марія Гонта, поет Борис Демків.

Представлені нарис Петра Медведика «Катерина Рубчакова» (Київ , 1989), документи до 110-ї річниці від дня народження Катерини Рубчакової (буклет, афіша ювілейного вечора), світлини пам’ятника актрисі  в м. Чортків та Народного дому, який носить її ім’я, а також матеріали про відкриття у 2015 році пам’ятника на могилах Катерини Рубчакової та Теодозії Бенцалевої, які передав на державне зберігання історик, краєзнавець Сергій Ткачов.

IMG 20210429 151723

З виставкою можна ознайомитись у приміщенні державного архіву Тернопільської області та на офіційному сайті держархіву.

 

 

Головний спеціаліст

відділу інформації та використання

документів державного архіву

Тернопільської області                                                                      Оксана  Сулима